Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, право жити і виховуватись у родині та право на розвиток мають усі діти, незалежно від стану їх здоров'я. Тому одним із важливих принципів програм для дітей з особливостями розвитку є принцип максимальної інтеграції в суспільство і доступності освіти на рівні з іншими дітьми, а також принцип нормалізації життя. Суспільство, родина, кожна людина мають право знати, що: Найкраще для розвитку дитини – жити в родині.
«Нормальне» життя – це мати свій дім, жити у своїй родині, вчитися або працювати, мати якесь захоплення, ходити по магазинах, у кіно, дивитися телевізор, читати книги, спілкуватися з друзями. Таке життя може здаватися майже неможливим родинам, які виховують дітей з порушеннями розвитку. Почуття "неможливого”, що обмежує життя сім'ї та ставить під загрозу майбутнє дитини, виникає з помилкової, але реально існуючої в суспільстві думки про те, що дитина з порушеннями не здатна розвиватися, "неприємна” або "незручна” для навколишніх. Батькам може бути важко боротися з негативною суспільною думкою або зі своїми страхами, і вони відмовляються від "звичайного” способу життя, а часто і від самої дитини.
В районі налічується приблизно 460 сімей, які виховують дітей з порушеннями у розвитку. З числа цих дітей 36 дітей з інвалідністю навчаються у навчальних закладах району, 19 навчається за індивідуальною формою. Здійснюється соціально-педагогічний супровід дітей даної категорії, проводиться індивідуально-корекційна робота.
Для сім'ї, де є дитина з порушенням у розвитку, важливо вести настільки нормальне життя, наскільки це можливо. Дитина, які б особливості в розвитку вона не мала, має право жити у своїй родині, зустрічатися, гратися і дружити з усіма, з ким їй приємно, ходити в дитячий садочок і школу, вчитися і тренуватися, розширювати коло спілкування і дізнаватися більше про навколишній світ, розвивати свою самостійність настільки, наскільки це можливо.
Сім'я має право жити разом зі своєю дитиною, бувати з нею скрізь, де бажає, одержувати допомогу в її розвитку і, головне, не соромитися і не ховати свою дитину.
Народження дитини з порушеннями розвитку або з важкими порушеннями здоров'я стає несподіваним і важким ударом для родини. Для батьків дуже важливо в цей період не замикатися на самозвинуваченнях або обвинуваченнях інших. Це тільки погіршить стосунки в сім'ї. Підтримуючи одне одного і приймаючи допомогу друзів та родичів, родина може пережити цей період і зберегти упевненість у своїх силах і теплі відносини.
Деякі поради батькам, які виховують дітей з порушеннями розвитку:
- пам'ятайте про те, як ви любите свою дитину, як ви потрібні їй, а вона вам;
- думайте про неї не як про інваліда, а насамперед як про вашу дитину;
- живіть сьогоденням і не намагайтеся зазирнути в далеке майбутнє;
- сприймайте свою дитину такою, якою вона є зараз і буде в найближчі дні й тижні;
- рухайтеся вперед, сконцентруйтеся на успіхах дитини й не мучте себе, порівнюючи її з однолітками;
- не забувайте про себе, намагайтеся відпочивати й набиратися сил, дитина від цього тільки виграє;
- познайомте родичів і друзів зі своєю дитиною;
- не бійтеся відповідати на запитання, які стосуються розвитку дитини, тому що це допоможе близьким налагодити стосунки з малюком;
- не соромтеся приймати друзів у себе вдома і відповідайте на їхні запрошення;
- дозвольте родичам гратися з дитиною, гуляти з нею, піклуватися про неї;
- приймайте будь-яку допомогу від сім'ї та друзів.
Родинам дітей з порушеннями розвитку важливо обмінюватися досвідом, знаннями, інформацією. Досвід кожної такої сім'ї може допомогти іншим виховувати та розвивати свою дитину.
Фахівці з питань дитячого розвитку (лікарі, психологи, педагоги, реабілітологи) багато в чому можуть допомогти дитині та її сім'ї. Однак існують дуже важливі запитання, на які щонайкраще можуть відповісти не фахівці, а такі самі батьки.
Обмін таким досвідом дуже важливий тому, що допомагає батькам дитини з особливостями розвитку швидко знайти свої способи взаємодії з малюком і догляду за ним, налагодженню взаємної прив'язаності і любові.
Кожна родина, яка виховує дитину з порушеннями розвитку, має свій унікальний досвід, що може бути дуже корисний для інших сімей. Тому не відмовляйте в допомозі порадою чи інформацією, якщо звернулися по допомогу саме до вас. Не соромтеся звертатися за порадою та інформацією до інших батьків. Немає такої проблеми, з якою не зіткнувся би хтось із вас, – шукайте тих, хто вже має досвід.
Завідувач ПМПК А.В.Хільгора |