Особисте і церковне життя для традиційного українського суспільства завжди були нерозривними. Будь- яка сільська чи міська громада споконвічно гуртувалася навколо свого храму і своєї парафії. Все життя людину супроводжували церковні обряди: хрещення, вінчання і, зрештою, вхід у вічність. Храм був чимось більшим, аніж духовним центром громади: в минулому він слугував осередком освіти та культури, скарбницею історії «малої» Батьківщини та, в певній мірі, центром суспільного життя. Як архітектурна споруда, кожна церква організовувала навколишній простір, надавала неповторної оригінальності місту чи селу.

До одного із таких осередків духовності, а саме до Угроїдського Пророко-Іллінського Храму, днями завітали ми, вихованці гуртка «Історики-краєзнавці» Краснопільського центру дитячої та юнацької творчості разом зі своїм керівником Янковою О.Л.

Подвір'я храму вражає своєю ошатністю й чистотою. Квітники, дитячий майданчик, колодязь, бесідка, павільйон для святкових трапез, новий храм-хрестильня – всі ці споруди злилися в єдиний ансамбль, додавши вишуканості і сучасності основній храмовій будівлі. Думаємо, що кожен, хто бував у Іллінському храмі, не залишився байдужим і до його внутрішньої о ... Переглянути повністю »