Неділя, 20 Жовтня 2019, 22:26:27 Всі права належать відділу освіти, молоді та спорту Краснопільської РДА. При використанні матеріалів сайту посилання на джерело є обов'язковим ©
Відділ освіти Краснопільської райдержадміністрації Сумської області
Головна Реєстрація Вхід
Вітаємо Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Зовнішнє незалежне оцінювання [13]
Нормативні документи, роз'яснення
Державні закупівлі [7]
матеріали, що стосуються державних закупівель відділу освіти
Спорт [6]
Все, що стосується спорту у нашому районі
Бібліотеки [25]
Робота бібліотек та бібліотекарів, забезпечення літературою, конкурси...
Атестація педагогічних працівників [2]
Містить матеріали, що стосуються атестації педпрацівників району
Педагогічні здобутки [4]
З досвіду педагогів району
Олімпіади з базових дисциплін [7]
Завдання ІІ етапу олімпіад з базових дисциплін
Охорона праці [1]
Охорона праці в галузі, техніка безпеки та ін.
Психологічна служба [5]
заходи, результати конкурсів, поради... Розділ веде керівник психологічної служби Скирта Т.С.
Педагогічні конференції [5]
доповіді, звіти та ін.
Плани відділу освіти [6]
У даному розділі можна ознайомитись із плануванням відділу освіти на поточний рік
Протоколи Інтернет-нарад [5]
Протоколи нарад, які проходять у чаті на сайті відділу освіти.
Решта [9]
Матеріали, які не війшли в інші категорії
Районна ПМПК [9]
Районна психолого-медико-педагогічна консультація
Пошук по сайту
Оголошення
[10 Вересня 2018][Всім]
Конкурс на посаду директора ЗЗСО (0)
[06 Вересня 2018][Всім]
Протоколи засідання конкурсної комісії (0)
[14 Серпня 2018][Всім]
Оголошення конкурсів на посаду директора (0)
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Документи
Головна » Документи » Бібліотеки

Створення інформаційних центрів у загальноосвітніх навчальних закладах

Ми зараз постійно чуємо про інформатизацію суспільства і школи. Створюються різноманітні служби, прийняті закони України «Про інформацію», «Про національну програму інформатизації» і т.п. В той же час основними сховищами і розповсюджувачами набутої інформації у селі залишаються бібліотеки.

Я не стану детально формулювати дане питання, доводити його важливість і вводити у його зміст, оскільки з усім цим можна ознайомитись із циклу моїх статей у часописі відділу освіти «Освіта Краснопільщини» за 2010-2012 роки. Там же окреслені і проблеми, і можливі шляхи їх вирішення. Щось вдалося зрушити з мертвої точки, а щось залишається на місці і сьогодні. Тому зараз зупинюсь на 2 вже згаданих у часописі взаємопов’язаних проблемах:

 

1.    Вчителі не забезпечені методичною літературою, учні – навчальною, пізнавальною, всім користувачам не вистачає довідкової інформації.

2.    Більшість бібліотек давно перетворились в архаїчні склади застарілої літератури, до якої мало хто звертається, користувачі відвернулись від бібліотек.

Закономірно виникає 2 питання – чи потрібна нам така бібліотека-склад-архів, і як вирішити проблему забезпечення учасників навчально-виховного процесу необхідною інформацією?

 

Комп'ютеризація у більшості шкіл нашого району не торкнулась бібліотек. Програма комп'ютеризації сільських шкіл у багатьох місцях привела до наступного: якщо в школу поставлені один чи більше комп'ютерів, то вони найчастіше опиняються у секретаря, завуча, але ніяк не в бібліотеці. Потребу комп’ютеризації діловодства я чудово розумію і не спонукаю відмовитись від нього. Але західний досвід показує, що коли в країнах Європи починалася комп'ютеризація шкіл, а особливо підключення до Інтернету, фахівці дуже швидко прийшли до висновку: якщо в школі 1-2 комп'ютери, вони повинні стояти в бібліотеці. Знаю, що більшість з вас подумки обурились. Звичайно, це не означає, що ми повинні сліпо наслідувати західний досвід, тому про ці проблеми я й хочу поговорити більш детально. Як нам, у наших умовах, їх вирішити.

 

У даній доповіді медіатека – це зібрання інформаційних ресурсів (на усіх видах носіїв), спрямованих на забезпечення навчального процесу і виховної роботи.

Інформаційний центр (ШБІЦ) – це структурний підрозділ, що включає медіатеку, в якому створені умови для індивідуальної роботи з інформацією учнів та вчителів.

Яка ж роль медіатеки в освітньому процесі? Чи потрібні нам такі перетворення?

Медіатека в школі повинна мати значно більш широкі функції, ніж просте забезпечення інформацією навчального процесу. В першу чергу, це застосування інших технологій у навчанні, крім одержання знань в готовому вигляді і репродуктивне відтворення їх.  Саме на базі інформаційного центру, де сконцентровані всі інформаційні ресурси, дітей вчать не тільки знаходити, але й оцінювати, сортувати, перевіряти і відбирати інформацію, вчать навичкам формування будь-якого запиту, формам організації і представлення інформації. Лише фахівці БІЦ спроможні дати учню можливість індивідуальної роботи й індивідуальної підтримки в одному місці, де зібрані всі ресурси.

 

Років десять тому активізувався процес організації медіатек у школах України і проявились три основних варіанти їх організації.

Перший варіант, до якого поступово йдуть майже всі школи нашого району, базується на використанні навчальних комп'ютерних класів у школі. Медіатека як фонд непаперових носіїв інформації створюється окремо від бібліотеки і знаходиться, як правило, у веденні вчителів інформатики. Зав. медіатекою – вчитель інформатики.

Відповідно до цієї моделі в школу надходить навчальний комп'ютерний клас і деяка кількість навчальних комп'ютерних програм на компакт-дисках. Все це хазяйство природним шляхом потрапляє в руки вчителя інформатики.

У цій ситуації в школі виникнуть два інформаційних центри: один, вузько спеціалізований, при кабінеті інформатики, і другий, можливо застарілий і неповний – при бібліотеці, тобто по суті – жодного повноцінного. Більш того, комп'ютерний клас у другій половині дня буде найчастіше простоювати.

 

Ефективність роботи таких структур, на мій погляд, низька. Це обумовлено такими причинами:

1.    Інформація з одного питання чи предмета фізично знаходиться в двох різних фондах і не можна одержати огляд повного спектра наявної інформації. Оскільки комплектування книжкових і медіа-фондів ведеться різними людьми без координації, тому немає загальної картини інформаційного фонду школи і загального інформаційного середовища в школі.

2.    Учителя-інформатики не можуть виконувати роботу фахівців-бібліотекарів по правильному складанню зведених систематичних каталогів CD, що не забезпечить вільний доступ до інформації, яка в них знаходиться. Та й не зацікавлені вчителі інформатики у поповненні фонду з інших питань, окрім свого предмета.

 

Друга модель, (так званий «шведський варіант»), призначена для нечисленних шкіл. Відповідно до цієї моделі навчальний комп'ютерний клас у першій половині дня використовується вчителями-предметниками для проведення уроків, а в другій – бібліотекою для індивідуальної роботи учнів.

 

Як це робиться у Швеції? Школа розміщує по сусідству бібліотеку з фондом на усіх видах носіїв і комп'ютерний клас. Суміжна стіна між класом і бібліотекою засклена. Клас має два виходи – у коридор і в бібліотеку. Коли в класі йдуть уроки, двері в бібліотеку закриті, а після уроків вхід у комп'ютерний клас тільки через бібліотеку. У самій бібліотеці знаходиться службовий комп'ютер.

Така модель організації шкільної медіатеки застосовується у Швеції для небагатих державних шкіл, особливо в провінції. Звичайно, в проекції на нашу сучасність він також може зазнати певних змін.

В цього варіанта також є свої недоліки:

1.    Потрібно виділити для бібліотеки приміщення в безпосередній близькості від комп'ютерного класу – не в усіх школах є така можливість.

2.    Комп'ютерний клас фактично переходить у руки одночасно двом хазяїнам: бібліотекареві й учителеві інформатики, і тут потрібне мудре керівництво, щоб зберегти необхідний баланс повноважень.

Третя модель базується на інформатизації власне шкільної бібліотеки, на створенні в ній комп'ютеризованого читального залу з виходом в Інтернет.

У таких бібліотеках збираються і каталогізуються матеріали на усіх видах носіїв, забезпечується можливість користувачам для індивідуальної роботи і максимально можливий доступ до інформації. При цьому вона повністю забезпечена комп’ютерами. Відповідно до цієї моделі комп'ютеризований читальний зал бібліотеки повинен бути пристосований переважно для індивідуальної роботи учнів і вчителів. Це не означає, звичайно, що він не може бути використаний для проведення уроків. Навпаки, якраз в такому варіанті, вчителям-предметникам найпростіше провести урок з використанням комп’ютерних технологій саме в читальному залі бібліотеки, а не підлаштовуватися під розклад вчителя інформатики. Відповідно до цієї моделі шкільна бібліотека перетвориться в повноцінний шкільний бібліотечний інформаційний центр з найширшим спектром інформаційних послуг, перераховувати які можна довго.

Головними перешкодами на шляху поширення цієї моделі в Україні є розкручена індустрія комп'ютерних класів та недостатнє технічне забезпечення (крім комп’ютерів потрібен і принтер, сканер, копір, і витратні матеріали до них). Адже у невеликій школі може просто не бути ресурсів для запровадження такого варіанта. 

Головне ж, на жаль, полягає в тому, що у нас до цього варіанта ні психологічно, ні професійно не готові ні вчителі інформатики, ні бібліотекарі, ні керівники шкіл.

 

Є й інші варіанти організації медіатек у закладі, які часто є модифікаціями або симбіозами вищеназваних моделей. Всі вони зводяться до одного – щоб забезпечити всіх учасників навчального процесу інформаційними ресурсами – не обов’язково накупляти тонни літератури, яка через певний час стає застарілою. Краще забезпечити доступ до актуальних джерел інформації всім учасникам навчально-виховного процесу.

 

Навіщо я все це тут розповідаю?

Та тому, що школа, яка має готувати дитину до майбутнього, чомусь поступово перетворюється у архаїзм минулого. Бібліотекар, який в першу чергу має бути медіаспеціалістом, провідником у світі інформації, має навчити читачів орієнтуватися у ньому, часто сам не володіє елементарними знаннями з інформаційних технологій. І в цьому винні не лише бібліотекарі (хоча і вони також).  Є бібліотекарі, які по можливості намагаються покращити і обслуговування, і всій професійний рівень. Щоб не бути голослівною, як приклад наведу бібліотекаря Ряснянського НВК: людина, яка рік тому практично не знала, скільки клавіш на мишці і яким боком її тримати, сьогодні активно використовує комп’ютер для роботи з учнями. Відвідуваність бібліотеки значно підвищилась, користувачі не вибувають. Зверну увагу, що це бібліотекар-пенсіонер без вищої освіти, а не молода дівчина. І комп’ютер у неї в бібліотеці далеко не сучасний і лише один.

Звичайно, не всі працівники у будь-які галузі працюють з великим бажанням і ентузіазмом. І ніхто цього не може вимагати від них. Тому в першу чергу керівник закладу має бути зацікавлений у перетворенні бібліотекаря у медіаспеціаліста. Одного бажання працівника занадто мало. Якщо не буде підтримки з боку керівництва, то годі чекати кардинальних змін. А підтримку керівництва видно хоча б по тому, як використовуються мультимедійні комплекти, які надійшли до бібліотек семи опорних шкіл. Гадаю, ці комплекти могли б стати початком створення інформаційних центрів.

І ще трішки про кадри.

Для сторонніх людей бібліотекар – це людина, яка видає книги. Вони й не думають, що це лише один і не найбільший із тридцяти його посадових обов’язків. І тут випливає ще одна проблема – що робити школам, в яких взагалі немає посади бібліотекаря? (хоча це стосується і тих, у кого бібліотекарі працюють не на ставку). В такому випадку одним із варіантів вирішення кадрової проблеми може стати введення посади інженера-електроніка, яка має певні суміжні функції і за типовими штатними нормативами може бути у кожному закладі. Тобто я хочу сказати (помріяти), що бібліотекар – не єдина людина, яка може працювати в інформаційному центі, адже значне розширення спектру послуг (в тому числі і платних), які надає бібліотека, одна людина у великому закладі може і не осилити. Все залежить від фінансових можливостей закладу і мудрого керівництва.

 

Звичайно, деякі міри можуть видатись незвичними і непопулярними. Але давайте реально дивитись на речі. Під лежачий камінь вода не тече. І якщо ми і далі будемо стояти на архаїчних методах організації навчання і виховання – навряд чи зможемо дати учням повноцінні знання і підготувати їх до життя в інформаційному суспільстві.

Переглянути супровід у форматі .ppsx (752 kb)

Чуєнко К.П.,  7 17 03

Категорія: Бібліотеки | Додав: методист (21 Грудня 2012)
Переглядів: 1466 | Теги: інформатизація, бібліотека, медіатека, інформаційний центр, ШБІЦ, сучасність | Рейтинг: 5.0/3 |
Всі права належать відділу освіти Краснопільської РДА © 2019
Порада
Ви використовуєте браузер Для коректного відображення сайту використовуйте браузер Mozilla Firefox, який відрізняється безпечністю та стабільністю.
Форма входу
Логін:
Пароль:
Посилання
Законодавство України Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України Департамент освiти і науки Сумської обласної державної адміністрації Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Краснопільська районна державна адміністрація Краснопільська районна рада Краснопілля. Край слобожанський Освітній портал Педагогічна преса Урядова «гаряча лінія»
Хостинг від uCoz