 Нещодавно за участю Третьякової О.В., методиста з історії навчально-методичного відділу координації освітньої діяльності та професійного розвитку Сумського ОІППО проведено методичний порадник для вчителів історії нашого району за темою «Умови підготовки до ЗНО з історії».
Олена Василівна зосередила увагу вчителів на концептуальних засадах та нововведеннях ДПА/ЗНО в 2017 році, програмових вимогах до знань та умінь учнів.
Учителі історії разом з Третьяковою О.В. опрацювали приклади тестових завдань з історії України у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Досвідом роботи щодо підготовки учнів до ДПА/ЗНО з історії поділилися вчителі історії: Білоус Н.І. - Краснопільська гімназія, Мандриченко І.А. – Великобобрицька ЗОШ І-ІІІ ст., Ахтирцев І.М. – Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ст.
За результатами роботи надано методичні рекомендації щодо підготовки учнів до ДПА/ЗНО, присутні ознайомлені з он-лайн ресурсами, які можна використати при підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
Вчителі історії мали можливість придбати різноманітні посібники для підготовки учнів до ДПА/ЗНО, які надало видавництво «Шкільний світ» (Сумське відділення).
 
Методист РМК Середа Н.І
Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до ДПА/ЗНО з історії України
Нині система роботи зі старшокласниками спрямована на якісну підготовку до складання ЗНО. Тому необхідно спрямувати навчальний процес на навчання оперування знаннями, а не накопичення знань учнями.
Загальновідомо, що показником ефективності освіти є контроль. Як невід’ємний компонент процесу навчання він унаочнює його результати, оскільки дає змогу з’ясувати рівень опанування учнями програмового матеріалу, набуття ними соціального досвіду, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками, уміннями та формування в них певних особистісних рис. Головним принципом контролю є його співвіднесеність з навчальними цілями, відтак метою ДПА є з’ясування рівня сформованості історичної компетентності кожного учня, що передбачає визначення структури засвоєних знань, умінь і з’ясування рівня оперування ними.
Звертаємо увагу, що завдання для ДПА з історії України орієнтовані на перевірку засвоєння основного (нормативного) змісту; охоплюють стрижневі лінії змісту курсу історії України ХХ століття, найважливіші навчальні знання (дати, факти, поняття, теоретичні положення тощо) та рівень оволодіння предметними вміннями.
Наголошуємо на комбінованому характері завдань: кожне з них, фактично, перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність (хронологічну чи просторову), а й інші (логічну, інформаційну).
В умовах компетентнісно зорієнтованого навчання історії формування просторової компетентності набуває першочергового значення. Варто зазначити, що основу просторової компетенції та картографічних умінь складають уміння, спрямовані на розуміння динаміки історичних подій і процесів у просторі, конкретизації історико-географічних знань про об’єкти минулого, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і значення подій, явищ і процесів, зумовлених просторовим розташуванням об’єктів.
Хронологічна компетентність є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.
Рекомендуємо використовувати тестові технології в три етапи:
- теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;
- організація тестування;
- аналіз і корекція результатів.
На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури.
Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги в освоєнні тестових технологій школярами – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.
На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.
Підготовка до ДПА/ЗНО з історії України здійснюється відповідно до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи) з історії України, затвердженими Міністерством освіти і науки України від №14.07.2016 № 826, наказу Міністерства освіти і науки від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 22.09.2016 № 162 «Про затвердження Загальних характеристик сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року».
Загальна кількість завдань роботи – 60. На виконання роботи відведено 150 хвилин.
Робота складається з двох частин:
Частина 1 «Історія України ХХ-початку ХХІ ст.» містить 30 завдань різних форм. Результат виконання завдань частини 1 зараховується як державна підсумкова атестація.
Частина 2 «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» містить 30 завдань різних форм. Результат виконання завдань частин 1 і 2 буде використаний під час прийому до вищих навчальних закладів.
Звертаємо увагу, що сертифікаційна робота з історії України складається із завдань чотирьох форм:
- завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1-23*, 31-53). До кожного завдання наведено чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А;
- завдання на встановлення відповідності (№ 24-26*, 54-56). До кожного завдання наведено інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»);
- завдання на встановлення правильної послідовності (№ 27*, 28*, 57, 58). До кожного завдання наведено перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності;
- завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді(з короткою відповіддю множинного вибору) (№ 29*, 30*, 59, 60). До кожного завдання пропонується сім варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і записав правильні відповіді в бланку відповідей А.
Програма ЗНО передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.
Тестові завдання мають на меті перевірити такі знання та вміння учнів:
- вказувати історичні дати, хронологічні межі, періоди важливих подій і процесів, понять, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури.
- визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність і синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами.
- локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті;
- розпізнавати та зазначати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;
- характеризувати істотні риси, складові, етапи, віхи подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;
- встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати факти за вказаною ознакою;
- розпізнавати найдавніші історико-культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України;
- визначати найважливіші зміни, що відбуваються в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;
- встановлювати причини і наслідки подій і явищ, оцінювати їхнє значення;
- давати визначення історичних понять і термінів, пояснювати їх і доречно вживати;
- працювати з історичними документами різного змісту.
Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.
Даючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою. Учитель повинен пам’ятати, що завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.
Звертаємо увагу на історичні персоналії, названі в програмі ЗНО з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.
Окрім того, учні повинні називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі ЗНО, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо.
Звертайте увагу на те, що зміст тесту передбачає наявність підказки змістом одного завдання для іншого.
Під час підготовки до ЗНО малюнки, фотографії, плакати різних епох є не лише ілюстраціями до завдань. Вони є самостійними джерелами, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Тому важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження й аналізу. Алгоритмом (послідовність кроків) аналізу подібних джерел є відповіді на такі запитання:
- що вимагається визначити за джерелом (персонаж, подія, рік події, суть, зміст тощо);
- які персонажі, предмети, речі, зображені на фото чи плакаті, пов’язані зі змістом самого тестового завдання;
- чи є на фото чи плакаті якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?
Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.
На окрему увагу заслуговують завдання, що перевіряють уміння працювати з історичною картою. Відповідно до програми ЗНО з історії України учням необхідно пропонувати завдання, у яких використовуються не тільки контурні карти, а й навчальні історичні карти.
Вважаємо доцільним на уроках використовувати тестові завдання, які передбачають опрацювання фрагментів історичних джерел, яких, як відомо, щороку стає більше в тесті ЗНО/ДПА.
Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.
Рекомендуємо вчителям:
- використовувати новітні досягнення світової історіографії у процесі вивчення історії України;
- застосовувати оптимальну систему методів, форм і прийомів роботи на уроці з урахуванням практичних видів діяльності;
- використовувати під час підготовки старшокласників до ДПА/ЗНО різні види тестів, що містять завдання не лише з поточної теми, а й із перевірки знань із раніше вивчених тем;
- удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами для підвищення ефективності уроку;
- звернути увагу на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підвищення об’єктивності оцінки знань, враховувати програмові вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;
- дотримуватися норм та вимог програм, затверджених Міністерства освіти і науки України.
Обираючи літературу для підготовки до ЗНО, звертайте увагу:
- на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти;
- на рік видання (перевидання) посібника;
- на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.
Для якісної підготовки до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з історії України рекомендуємо:
Методист з історії та правознавства СОІППО О.В.Третьякова |
