Вчителів радо зустрічали члени пошукового загону «Южный рубеж», які не лише словами, а й на ділі цікавляться сторінками власної історії: уточнюють списки загиблих в роки ВВв, надають посильну допомогу ветеранам, виступають ініціаторами різних патріотичних заходів. Восени 2012 року, керівник загону Рядченко Г.М. сприяла пере захороненню до братської могили радянських солдат в с. Старосілля.

Про звільнення Красної Яруги та про життя в окупації розповіла безпосередній свідок тих подій Фролова Н.О. Волею долі була першою хто зустрів визволителів. А сталося це так. Будинок, в якому жила Ніна Олексіївна стояв на околиці, тоді ще села, Красної Яруги. Вона разом з іншими жителями пішла зустрічати воїнів. У перших санях їхав її колишній сусід, маючи звання та нагороди. Побачивши серед людей дівчинку, він забрав її до себе. Ось так маленька дівчинка Ніна разом з першими солдатами в’їхала до центру Яруги. Щастя та радості, які панували серед жителів Ніна Олексіївна не може передати й зараз.                                           

Іншу сторону подій 1943 року, зовсім не мирну, описав безпосередній їх учасник Литвиненко М.Ф. Йому, юнаку, якому ще не виповнилося і 18 років, ми завдячуємо звільненням нашого містечка Краснопілля. Молодий мінометник мужньо протистояв ворогові на хуторі Вовківка (сучасна околиця Краснопілля).

Багато жителів Красної Яруги віддали своє життя за краснопільську землю. Серед них Герой Радянського Союзу Вдовитченко Іван Григрович. Він ціною свого життя зі зв’язкою гранат зупинив ворожий танк.

На зустрічі була присутня його сестра Надія Григорівна. Вона розповіла про юнацькі роки Івана, та з слізьми на очах висловила вдячність учням Самотоївської школи, які більше 50 років доглядають могилу Івана Григоровича біля урочища Образ.

Заступник начальника відділу освіти Красноярузького району Хаустова С.А. вручила лист вдячності директорові школі Кравченко Т.І. за самовіддану працю по збереженню пам’яті подвигу Вдовіченка І.Г. та виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, такий же лист отримала і вчителька цієї школи Вдовіченко Є.А.

Досить патріотичну акцію запропонували провести учні Ільок-Пеньківської школи. Щоб кожен, чий родич не повернувся з війни, посадив дерево з іменною стрічкою. І тоді у кожному населеному пункті з’являться алеї. Парки чи то сквери пам’яті. Сподіваюся, що таку ініціативу підхопить і населення нашого району.

Продовженням зустрічі був урочистий концерт в палаці культури, приурочений звільненню селища та покладання квітів до меморіалу загиблих воїнам.

Минають роки, загоює земля свої шрами від окопів. Та не  згасне в пам’яті подвиг народу-визволителя, якому ми завдячуємо життям та мирним небом над головою. 

Дегтярьов Р.К., вчитель історії Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ст.