23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.

Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.

20 лютого  в нашій школі за доброю традицією  учні 10 класу разом зі своїм класним керівником Токар М.П. зустрічали почесних гостей - захисників Вітчизни: ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-афганців та тих, хто виконував свій інтернаціональний обов’язок в Чехословаччині та Югославії.

На жаль, час невблаганний. Рідіють ряди ветеранів. В цьому році на  традиційну зустріч  з’явилися лише двоє учасників бойових дій  Токар М.Г , Захарченко П.Я, яким на початок війни було лише 10-11 років  та воїн-інтернаціоналіст Якименко Олександр. За станом здоров’я не змогли з’явитися на зустріч  дійсні ветерани ВВВ  Кравченко І.П, та  Гайдамакін І.П.

Директор школи Кравченко Т.І. щиро привітала гостей свята,а також з напутніми словами звернулася до 10-класників, нагадавши їм, що подвиги захисників Вітчизни – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним змінам у сучасному мінливому світі. Це постійна школа виховання молоді. Це взірець реального, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, наочне свідчення єдності всіх поколінь нашого народу. Це нагода доторкнутися до минулого, об’єднати молоде покоління з більш старшим саме на ідеалах захисту Вітчизни. 

Запрошені гості щиро поділилися своїми спогадами зі школярами, які були  дуже насиченими та цікавими. Затамувавши подих  дуже уважно слухали десятикласники Миколу Григоровича, який розповідав про період окупації рідного села. Наостанок, побажав їм успіхів у навчанні,закликав  вести здоровий спосіб життя, щоб бути гідними слави наших нащадків. 

Тяжко на серці було від того, що щороку під час зустрічі, гості бажали організаторам  заходу легкої військової служби та мирного неба над головою. На жаль, цьогорічна зустріч припала на той час, коли в Україні  існує громадянський конфлікт і що найстрашніше -  є жертви!Тож всі гості щиро бажали   всім мирного неба над головою та  щоб в Україні врешті-решт  все стабілізувалося.