Події, що відбуваються в Україні, беззаперечно засвідчують – найгостріше постає сьогодні питання, пов’язане з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості молодого покоління. На наших очах виростає покоління молодих людей, позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється совість, деградується мораль, честь, справедливість. "Педагогічна драма виховання, – за висловом академіка С.І. Гончаренка, – стрімко перетворюється на загальнонаціональну трагедію".
Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим. У цих умовах постає необхідність розв’язання найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави [2, С. 23-29].
Основним інститутом, що забезпечує організацію й функціонування всієї системи формування патріотичних якостей, є держава, але важливу роль в цьому процесі відіграють й освітні установи.
Патріотичне виховання дітей на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти й культури, вищих християнських ідеалів є сьогодні головним пріоритетом виховної роботи Славгородської ЗОШ І – ІІІ ступенів [10, С. 96-104].
Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, залучення до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях [12, С. 74, 85-91].
Виняткову роль у цьому відіграє шкільний музей. Музей – це установа, яка накопичує знання, що зберігаються для наступних поколінь. Музей – це осередок патріотичного виховання учнів. Музей – це матеріалізована пам’ять народу, а пам’ять – сила. Завдяки історичній пам’яті, людина стає особистістю, народ – державою.
Музей історії села при Славгородській ЗОШ І – ІІІ ступенів був створений у 1985 році до 40-річчя дня Перемоги. Це унікальний центр музейно-педагогічної, дослідницько-пошукової та краєзнавчої роботи. Наш шкільний музей – це не сховище старих речей, а простір для творчості, де відбувається діалог старої та нової епох.
Головним завданням роботи музею є участь в удосконаленні навчально-виховного процесу в навчальному закладі, формування історичної свідомості учнів, орієнтування їх у часі та просторі минулого та сучасного, вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії, культури і природи рідного краю, проведення культурно-освітньої роботи серед учнів, жителів нашого краю [16, С. 153-158].
Профіль шкільного музею –краєзнавчий.
Музей складається із експозицій, які розміщені у хронологічній послідовності:
- Славгород у першій половині ХІХ століття.
- Розвиток капіталістичних відносин. Славгородський цукровий завод.
- Село в довоєнні роки. Голодомор 1932-1933 років.
- Бойові подвиги земляків у роки Другої світової війни.
- Село в післявоєнні роки.
- Випускники школи – учасники війни в Афганістані.
- Культурологічні зв’язки Славгородщини. Т.Г. Шевченко і Славгород.
- Життя і творчість поета-земляка М.М. Данька.
- Село на сучасному етапі.
- Славгородське коріння видатного конструктора стрілецької зброї М. Т. Калашнікова.
- Історія школи.
- Випускники школи – Герої АТО. (Додаток В, фото1 – 21)
Сьогодні музей є центром краєзнавчої, національно-патріотичної, науково-дослідницької роботи та художньо-естетичної роботи. Музей розширює та поглиблює загальноосвітню та професійну підготовку молоді, залучає її до формування, збереження та раціонального використання музейного фонду України. Його матеріали широко використовуються на уроках історії, літератури, географії, народознавства, державних та загальношкільних свят, заходів, в основі яких, різнобічні зв’язки з громадськістю. Однією з традицій школи стало знайомство з експозиціями музею дітей-шестирічок під час посвячення їх у першокласники [17].
Робота музею організовується на основі самоврядування. До складу ради входять: голова ради музею та члени, відповідальні: за туристсько-краєзнавчу роботу, за проведення пошукової роботи, за організацію роботи волонтерів, за організацію екскурсій, а також представники сільської громади. На засіданні ради обговорюються та затверджуються плани роботи, вивчаються загальні питання, розподіляються обов’язки між членами ради, створюються секції, за кожним класом закріплюється відповідальна ділянка роботи.
Так, секція «В глиб віків» вивчає зібраний матеріал, систематизує його; «Берегиня» –збирає та описує звичаї, традиції, обряди українського народу; «Козачата» – здійснюють туристичні походи по рідному краю; «Літературна» – займається оформленням альбомів, випуском газет, листівок, готує презентації, проводить конкурси.
Фонд музею налічує 704 одиниці музейних предметів. З них 3 входять до Державного реєстру національно-культурного надбання. Обмін і збереження музейного фонду проводяться відповідно до Положення про Музейний фонд України. Зібраний матеріал складає фонди музею і обліковується в інвентарній книзі.
Музей охоче відвідують учні інших шкіл, учителі, гості з різних куточків України, жителі села і району. Особливо вони цікавляться історією села за князів Голіциних, експозицією з життя поета-пісняра С. Алимова, який провів тут дитячі та частину юнацьких років; матеріалами, які розповідають про поета-земляка М. М. Данька. Але найбільше їх вражає те, що в нашій школі навчалося чотири Герої Радянського Союзу: Шумейко М. А., Беспалов М. Г., Хиценко І. І., Щербак О. М. Ще один земляк, Криклій І. І., кадровий військовий, став першим кавалером ордена Вітчизняної війни І ступеня[19, С. 2-5], (Додаток В, фото1 – 21) .
За останні три роки було проведено 47 екскурсій, 36 навчальних занять, 25 масових заходів. Це такі, як: «Моє село – окраса України, це часточка моєї Батьківщини», «І постає в очах не золоте дитинство, а той тривожний сорок перший рік», «З чого починається Батьківщина», «Герої не вмирають», «Він був першим», «Вони визволяли Славгород», «З тавром націоналіста», «Т.Г. Шевченко і Славгород», «Випускники школи – герої АТО» (Додаток А, Б, В – фото1 – 21).
З метою використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі розроблені тематичні уроки: «Сумщина в період окупації німецькими військами», «Рух опору», «Визвольні бої за Славгород». Юні краєзнавці досліджували злодіяння фашистів на території Краснопільщини, а також бойовий шлях 10-го танкового корпусу, який визволяв Славгород від фашистів. Був зібраний цікавий матеріал про діяльність на нашій території підпільних груп та партизанського загону (Додаток А).
З 2014 по 2017 навчальні роки юні пошуковці створили наступні науково-краєзнавчі проекти:
«З попелу забуття»;
«Наші долі – урок історії для молоді»;
«Долі, обпалені війною».
Під час роботи над проектами учні досліджували долі остарбайтерів-односельців, солдатських вдів та членів родин в роки Другої світової війни. Також учні вивчали життєвий шлях воїнів-інтернаціоналістів: Верігіна Анатолія, Поддячева Івана, Ільченка Миколи, які, продовжуючи героїчну славу своїх дідів-прадідів, загинули в Афганістані, виконуючи свій військовий обов’язок.
У 2015 році в музеї була відкрита експозиція, яка розповідає про воїнів-односельців, які тепер боронять соборність України на сході нашої держави. Були зібрані матеріали, які розповідають про випускників нашої школи: майора Ярослава Миронова, який був тяжко поранений у зоні АТО. Президент нашої держави в шпиталі особисто нагородив нашого земляка орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Високою нагородою, тільки посмертно, відзначений ще один наш вихованець, підполковник Костюченко Артур. На прикладі їхнього героїзму виховуватимуться наступні покоління української нації.
Надзвичайно цікаві культурологічні зв’язки Славгородщини. Зі Славгородом пов’язані такі імена, як П.М. Соколенко, який знався з Т.Г. Шевченком; Н.Х. Онацький – відомий на Сумщині художник, поет, самобутній археолог. Йому пощастило знайти у Славгороді картину геніального художника ХVІІ століття Рубенса «Христос на соломі».
У другій половині ХVІІІ століття на Слобожанщині виникла «Попівська академія», засновником якої був Паліцин О.О.,а активним діячем – засновник Харківського університету Каразін В.Н. Ці імена також пов’язані з нашим краєм. Паліцин О.О. та Каразін В.Н. зналися з Надаржинськими. Олександр Олександрович займався проектом Славгородського храму, побудованого в 1807 році поміщицею Варварою Тимофієвою Корсаковою (Надаржинською).
Багато років замовчувалося ім’я поета-славгородця М.М. Данька. Воно було вилучено з літературного процесу. Донедавна у музеї був невеличкий куточок, присвячений життю та діяльності нашого земляка. Але тепер, завдяки підтримці письменницької організації Сумщини, конгресу української інтелігенції Сумщини та особисто Казбана В.П., Близнюка А.М., Вертіля О.В. було відкрито цілу експозицію. Музею було передано безцінний дар – особисті речі Миколи Данька, портрет та погруддя великого поета.
Музей став місцем проведення багатьох шкільних, районних та обласних заходів: вшанування пам’яті нашого земляка-поета М.М. Данька, естафети освітян Сумського та Краснопільського районів «Нові горизонти освіти Сумщини», районної краєзнавчої конференції «В подорож по Краснопільщині». В музеї побували члени пошуково-туристичного загону «Пошуковець» Сумської школи №3, учасники міжнародного походу «Біль фронтових доріг», члени спілки журналістів України, ветерани 237-ї стрілецької дивізії, які визволяли Краснопільщину від німецьких загарбників, серед них генерал-майор І.С. Новосельцев та Герой Радянського Союзу Щербаченко М.З. Учні навчальних закладів району постійно відвідують музей школи [23, С. 43-52, 67].
Неодноразово музей історії села Славгородської ЗОШ І-ІІІст. посідав перші місця у районному конкурсі шкільних музеїв. Робота музею постійно висвітлюється у засобах масової інформації: районних та обласних газетах, на Сумському телебаченні. Пошуковці нашої школи ставали переможцями районних та обласних конкурсів: Ільченко Ярослав, як учасник обласного фестивалю «Калейдоскоп талантів» нагороджений грамотою обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Його пошуково-дослідницька робота «Старовинні садиби Славгорода» надрукована в історико-документальному путівнику «Старовинна садиба: німий свідок історії». На обласному туристсько-краєзнавчому квесті «Намисто Слобожанщини» свої роботи представили пошуковці Шатьорна Марина, Ільченко Ярослав, Сальник Яна. Вони стали переможцями цього заходу.
У час, коли молоде сучасне покоління мало цікавиться книгами, не виявляє особливого інтересу до вивчення предметів, музей при навчальному закладі здатен вплинути на мотивацію дитини до пізнання минулого країни, міста, регіону.
У концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку музейної справи зазначено: «Значення музеїв у житті суспільства визначається тим, що музеї виконують функції інституту національної пам’яті, самоідентифікації та ідентифікації України у світовому співтоваристві, зберігають історію і культуру народу як частину світового історико-культурного надбання, слугують джерелом інформації та знань, мають величезний виховний і туристичний потенціал». Саме тому постійне та цілеспрямоване поповнення, оновлення та вдосконалення експозицій музею допоможе спостерігати за змінами в природі, суспільстві, державі та виховуватиме у дослідників почуття гордості за свої знахідки, палке бажання поповнити музей новими експонатами [11].
Таким чином, музей сьогодні покликаний бути не лише місцем зберігання, обліку та вивчення експонатів, але й відігравати роль центру духовної культури майбутнього. Вивчення історії рідної родини, школи, краю є тією духовною стежиною, що виховує в учнях почуття громадянина та патріота своєї Вітчизни.
Отже, вдосконалюючи роботу шкільного музею, колектив школи робить свій вагомий внесок у справу відродження громадської свідомості, виховує гордість за своїх славних земляків, прищеплює почуття любові та патріотизму за свою Україну.
Фото музею.docx |
