В кінці навчального року на ім’я пошуковців нашої школи прийшов лист від зовсім незнайомої  нам людини – П’янкова Володимира Олександровича. Лист містив прохання поділитися матеріалами про нашого земляка Ларіна  Михайла Петровича.

Під час роботи табору праці та відпочинку «Юність» нам вдалося побувати у нього в гостях.  І сьогодні хочеться поділитися своїми враженнями від цієї зустрічі.

В свої  95 років Володимир Олександрович  енергійний,  життєрадісний,  сповнений ентузіазму, цікавий співрозмовник.  В розмові з ним ми дізналися, що він особисто був знайомий з Героєм Радянського Союзу  Марченком  Іваном   Тимофійовичем, уродженцем  нашого села Осоївка.  В   книзі «Мій п’ятий океан»  наш співрозмовник описує свій бойовий шлях  та  ділиться враженнями від зустрічей  з фронтовими побратимами на дорогах війни. Він писав: « Среди искусных мастеров боя, разведки и фотографирования плавсредств славится Иван Марченко. Мы с ним ровесники. Словоохотливый собеседник. Родом с Украины, детство прошло в с. Осоевка, на границе с Россией, потому отлично знает русский  язык. Перед службой в Армии работал в Сумах.

Однажды наши катера возвращались в Новороссийск. Их атаковали «мессера». Группа капитана  Марченко возвращалась с боевого задания. По рации он получил приказ прикрыть катера. Разделившись на две пары, капитан с ведомым занял выгодную позицию, а второй паре  приказал навязать бой. В нужный момент  пара ведущего ринулась с высоты и атаковала врага, который не ожидал засады. Два стервятника были сбиты, а катера  -  спасены.  Группу командир привёл  без потерь на базу – в Геленджик. Капитану И.Т. Марченко  5 ноября 1944 года присвоено звание Героя Советского Союза.» 

Крім того,  ми з’ясували, що серед його друзів-поетів ще один наш земляк Ларін Михайло Петрович.  Володимир Олександрович  розповів цікаву історію свого особистого знайомства з Ларіним. Заочно знайомі вони були давно. Поет Михайло Ларін був активним дописувачем в районні газети Сумщини. Неодноразово  від надсилав свої поезії і в районну газету Лебединщини «Будівник комунізму», де працював кореспондентом Володимир Олександрович. Через декілька років активного листування вони зустрілися в Києві на літературних  читаннях. У  розмові з’ясувалося, що вони ще й  бойові побратими, воювали разом на Кавказі, Чорному морі, звільняли Керч.    

П’янков  Володимир  Олександрович - поет, заслужений  журналіст  України,  льотчик, учасник Великої Вітчизняної війни, автор  11 книг про участь сумчан в Великій Вітчизняній війні.  Однією з останніх його робіт «Велич Кожедуба» – книга про тричі Героя Радянського Союзу  Івана Микитовича Кожедуба.

Поверталися ми не з порожніми руками. На згадку про зустріч автор подарував в шкільний історико-краєзнавчий музей свої дві книги. Враження були незабутні. Володимир Олександрович - приклад для наслідування. Незважаючи на свій поважний вік, веде здоровий спосіб життя, активно займається спортом, ділиться своєю життєвою мудрістю з молодим поколінням, займає активну життєву позицію.

26 червня П’янков Володимир Олександрович  святкує свої 96 роковини. Від всього колективу Осоївського НВК вітаємо іменинника зі святом. Бажаємо міцного здоров’я, творчих успіхів, плідної праці над черговою книгою з історії рідного краю. 

Змисля Марина,  учениця 7 класу Осоївського НВК