Комп’ютеризація
суспільства, розвиток ефективних інформаційних технологій, стрімке зростання
ролі та значення інформації в сучасному світі спричинили зміни інформаційної
складової розвитку освіти.
Задоволення
потреб кожного громадянина у отриманні інформації та робота з нею є складовою
частиною життя сучасного суспільства. Головними джерелами інформації на даному
етапі розвитку є книга і комп'ютер. Формування інформаційної культури
особистості бере свій початок з навчального закладу. Інформаційна культура
учнів формується у закладах освіти через систему шкільних бібліотек. Аналіз
діяльності шкільної бібліотечної системи свідчить про її невідповідність
вимогам сучасної організації навчально-виховного процесу.
Внаслідок зменшення бюджетних
асигнувань оновлення основних фондів бібліотек загальноосвітніх навчальних
закладів проводиться недостатньо. Фонди бібліотек застарілі (80% художнього
фонду – видання 60-80 років минулого століття). Технічне оснащення бібліотек не
проводилося протягом декількох десятиліть. Відвідуваність бібліотек учнями
також не на найвищому рівні.
Інтернет-технології
привели до ліквідації монополії бібліотеки на володіння даними в
систематизованому вигляді. Очевидно, що якщо прогрес означає все більшу
доступність Інтернету, то бібліотекам стає все важче конкурувати в
інформаційному суперництві з комп’ютером. Так чому б головного ворога бібліотек
не перетворити на друга і помічника?
Нова
школа вимагає нових форм і методів роботи від бібліотек ЗНЗ. Реформування
шкільних бібліотек тісно пов’язане з процесами інформатизації та
комп’ютеризації. Саме перед бібліотекарями стоїть завдання об’єднати всіх
учасників навчально-виховного процесу в справі виховання інформаційно
компетентної особистості. Навчити читачів орієнтуватися у світі інформації,
користуватися джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну
літературу з певної теми – це основне завдання у вихованні інформаційної
культури. Бібліотека має перетворитись на центр інтелектуального розвитку
дитини.
Згідно
Концепції інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів
в Україні (К., 2005), «Мета інформатизації – реформувати систему роботи
бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, підвищивши їх роль у
навчально-виховному процесі, створивши умови, які сприятимуть наближенню рівня
навчання до європейських і світових стандартів, творчим пошукам учителів та розвитку
здібностей учнів».
Не
зважаючи на те, що всі школи району забезпечені комп’ютерною технікою, усі
бібліотекарі мають до неї доступ, повноцінне її використання неможливе без
одночасного вирішення, зокрема, таких завдань:
- оснащення
бібліотек комп’ютерною технікою (комп’ютеризація);
- забезпечення
шкільних бібліотек необхідними комп’ютерними програмами;
- підключення
ЗНЗ та бібліотек до мережі Інтернет, а також забезпечення можливості
повноцінної роботи в ньому;
- підготовка
бібліотекарів у галузі інформаційних технологій.
Тож
важливим напрямом модернізації загальноосвітніх навчальних закладів є
інформатизація шкільних бібліотек: впровадження і розвиток в бібліотеках нових
інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів,
впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек,
підключення до світової системи Інтернет.
Наявний
рівень комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів нашого району
створює умови для організації в закладах освіти бібліотечно-інформаційних
медіацентрів. У результаті підключення шкіл до комп’ютерних мереж у дітей
відкривається доступ до практично необмеженої кількості інформаційних джерел.
Інформаційні технології дають можливість збільшити обсяг інформації,
прискорювати пошук, надають можливість розширити діапазон функцій бібліотек.
Модернізація
шкільних бібліотек передбачає також зміну функціональних обов'язків
працівників. Перед бібліотекарями постає необхідність освоєння нових знань та
вмінь, вивчення досвіду своїх колег, підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Робота з шкільними бібліотекарями ускладнюється швидкою зміною кадрів, що
пов’язано з недостатнім навантаженням бібліотекарів. Оскільки за нормативами
чисельності дітей у більшості ЗОШ району неможливе введення повних ставок бібліотекаря,
в середньому кадровий склад щорічно змінюється на 10%.
Перешкодою
на шляху впровадження інформаційних технологій є також низький рівень володіння
комп’ютерною грамотністю шкільних бібліотекарів, де не останню роль відіграє і
віковий бар’єр. Контингент бібліотекарів складається на 35% з працівників
пенсійного віку, на 35% - особи за 40 років, і на 30% - особи за 30 років.
Розвиток
бібліотеки визначається як процес, спрямований на бібліотечно-інформаційне
забезпечення учасників навчально-виховного процесу, виховання особистості,
здатної до збереження та накопичення сучасних знань. Завдання відділу освіти,
навчальних закладів району - створити такі умови в бібліотеках, за яких учні
мали б змогу навчатися самостійно, здобувати необхідну інформацію, використовували
її для власного розвитку та самореалізації особистості. Для виконання цих
завдань перш за все потрібно забезпечити учасників навчально-виховного процесу необхідною
навчальною літературою.
Фонди
21 шкільної бібліотеки нараховують 187318 примірників навчальної та художньої
літератури (без врахування підручників) та забезпечують потреби 2828 учня, 471
педагогічного працівника, 163 батьків та представників громадськості. При цьому
українською мовою – 47%, російською мовою – 53% фонду. Але 68% фонду художньої
літератури надійшли до бібліотек до 1995р. Фонд підручників становить 82425
екз. Загальна кількість відвідувань бібліотек – 51291, кількість книговидач –
62654.
Впровадження
нових інформаційних технологій в шкільні бібліотеки вимагає вирішення ще однієї
нагальної проблеми: дефіцит фінансування, відсутність єдиної державної програми
автоматизації бібліотек, сучасної нормативної та методичної баз. На жаль, ніяка
найсучасніша техніка і розвинена технологія, ніякі, навіть найкращі спеціалісти
по її використанню, не зможуть привести до ефективного розвитку бібліотечної
справи, якщо впровадження новітніх технологій не буде супроводжуватись
суттєвими змінами нормативно-правової бази.
