Середа, 26 Червня 2019, 14:40:33 Всі права належать відділу освіти, молоді та спорту Краснопільської РДА. При використанні матеріалів сайту посилання на джерело є обов'язковим ©
Відділ освіти Краснопільської райдержадміністрації Сумської області
Головна Реєстрація Вхід
Вітаємо Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Зовнішнє незалежне оцінювання [13]
Нормативні документи, роз'яснення
Державні закупівлі [7]
матеріали, що стосуються державних закупівель відділу освіти
Спорт [6]
Все, що стосується спорту у нашому районі
Бібліотеки [25]
Робота бібліотек та бібліотекарів, забезпечення літературою, конкурси...
Атестація педагогічних працівників [2]
Містить матеріали, що стосуються атестації педпрацівників району
Педагогічні здобутки [4]
З досвіду педагогів району
Олімпіади з базових дисциплін [7]
Завдання ІІ етапу олімпіад з базових дисциплін
Охорона праці [1]
Охорона праці в галузі, техніка безпеки та ін.
Психологічна служба [5]
заходи, результати конкурсів, поради... Розділ веде керівник психологічної служби Скирта Т.С.
Педагогічні конференції [5]
доповіді, звіти та ін.
Плани відділу освіти [6]
У даному розділі можна ознайомитись із плануванням відділу освіти на поточний рік
Протоколи Інтернет-нарад [5]
Протоколи нарад, які проходять у чаті на сайті відділу освіти.
Решта [9]
Матеріали, які не війшли в інші категорії
Районна ПМПК [9]
Районна психолого-медико-педагогічна консультація
Пошук по сайту
Оголошення
[10 Вересня 2018][Всім]
Конкурс на посаду директора ЗЗСО (0)
[06 Вересня 2018][Всім]
Протоколи засідання конкурсної комісії (0)
[14 Серпня 2018][Всім]
Оголошення конкурсів на посаду директора (0)
Погода
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
 Документи
Головна » Документи » Педагогічні здобутки

Національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді засобами краєзнавства

Педагог, учитель, вихователь - довірена особа сус­пільства, якій воно ввіряє найдорожче і найцінніше — дітей, свою надію, своє майбутнє. Доля дітей в руках педагога і він має бути джерелом радісного пізнавального і морального зростання своїх вихованців. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини.

Національно-патріотичне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Нині можна констатувати, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. У центрі патріотичного виховного процесу постала особистість дитини як найвища цінність. Поглибився громадський характер патріотичного виховання, освітні заклади стали відкритими для батьків, громадських організацій. Успішно здійснюються загальноукраїнські заходи, акції, спрямовані на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді. Широко вживані форми та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки і психології.     

Краєзнавству в наш час належить провідна роль у формуванні духовності молодого покоління. З нього починається вітчизнознавство. Краєзнавство в поєднанні з туризмом має великі виховні можливості: поглиблює знання про рідний край, сприяє фізичному розвитку дитини, розширює коло її спілкування.

Основне навантаження з реалізації завдань національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді несуть на собі гуртки краєзнавчого напряму. Важко переоцінити виховну роль краєзнавства, що різноманітними формами роботи дає можливість молоді виконувати відповідальні доручення, вступати в рівноправні стосунки з близьким оточенням. Це сприяє розвитку творчості, ініціативи, самостійності, організаторських здібностей.

Вже понад 10 років в Краснопільському центрі дитячої та юнацької творчості діють гуртки краєзнавчого напряму. Метою роботи гуртків є: розширення та поглиблення знань з історії, народознавства, природничих дисциплін, формування громадян незалежної демократичної держави, виховання в української молоді дбайливого ставлення до природи, духовних надбань українського народу, загальнолюдських християнських цінностей. Саме на цих гуртках учні ознайомлюються з природними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами, гідрографією, кліматом, рослинним і тваринним світом, вивчають історію та культуру свого краю, пам’ятники архітектури, мистецтва, археології, усної народної творчості, закріплюють вміння та навички виконання простих пошукових завдань музеїв, архівів. Програми передбачають проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення народних традицій, проведення пошукових експедицій.

Протягом останніх років я працювала над такою методико-педагогічною проблемою: «Формування громадянської компетентності у вихованців гуртків краєзнавчого напряму». Пріоритетним напрямом освіти та виховання є формування у молоді саме громадянської компетентності, яка є однією з ключових компетентностей, що повинні формуватись у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, позашкільного закладу.

У психолого-педагогічних дослідженнях громадянську компетентність, як і інші види компетентностей, розглядають у структурі цілісного формування особистості людини, для якої престижними є такі цінності, як патріотизм, громадянськість, порядність і гідність.

Основними складовими виховання особистості на гуртку є:

  • Експедиції, подорожі, екскурсії пошукових загонів;
  • Участь у краєзнавчих та екологічних конкурсах, акціях;
  • Участь у Всеукраїнських краєзнавчих експедиціях;
  • Участь у роботі районних та обласних краєзнавчих конференціях;
  • Екскурсії визначними місцями і музеями Краснопільщини та Сумської області;
  • Поповнення експонатами музею закладу;
  • Зустрічі з народними умільцями і майстрами декоративно-ужиткового мистецтва;
  • Участь у народознавчих та фольклорних святах;
  • Масові заходи.

Працюючи керівником гуртка, я поставила перед собою такі завдання:

  • Постійно утверджувати у свідомості і почуттях особистості патріотичні цінності, повагу до культурного та історичного минулого України, її законів та державної символіки.
  • Показати велике значення пошуково-дослідницької роботи, участі у Всеукраїнських експедиціях, у вихованні патріотичних почуттів підростаючого покоління.
  • Сприяти підвищенню ролі родинного виховання, поглибленню духовної єдності поколінь.
  • Формувати потребу отримувати нові знання з історії рідного краю.
  • Підтримувати сталий інтерес до пізнавальної діяльності.
  • Ефективніше використовувати національні традиції, територіальні, соціальні та національні особливості при підготовці до занять гуртка.

Маю власні авторські програми: «Історичне краєзнавство» вищого рівня, за якою працюють старші діти і яка являється логічним продовженням міністерської програми основного рівня, та початкового рівня «Юні знавці рідного краю». Програма вищого рівня передбачає проведення навчальних екскурсій, туристських подорожей, пошукових експедицій, застосування індивідуальних форм роботи, збір матеріалів, роботу в бібліотеках, архівах, залучення дітей до науково-дослідницької роботи. В програмі для молодших школярів теоретичні заняття з історії свого краю, свят і традицій тісно переплітаються з практичними, де діти оволодівають майстерністю по виготовленню речей своїми руками. Велике значення мають і проведення свят народного календаря, конкурсів і народних ігор.

Методичні посібники «Туристичний путівник по смт. Краснопілля Сумської обл.», «Зміст, форми і методи роботи керівника краєзнавчого гуртка з національно-патріотичного виховання», збірник власних розробок виховних заходів «Разом вчимося, разом відпочиваємо» являються лауреатами і переможцями обласних конкурсів на кращий методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики.

На нинішньому етапі розвитку освіти серед методів і форм національно-патріотичного виховання пріоритетна роль належить інтерактивним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на са­мостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мис­лення, ініціативи й творчості особистості дитини. До таких методів належать: ситуацій­но-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-пси­хологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», ігри-драматизації, створення проблем­них ситуацій, ситуацій успіху та інші. Крім названих, я користуюся також і традиційними методами. Це бе­сіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, пе­ріодичною пресою тощо.

Важлива роль у формуванні особистості дитини належить сімейному вихованню. Виховання дітей — найважливіший наш обов'язок. Наші діти — це майбутні грома­дяни нашої країни, громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це май­бутні батьки і матері, вони також будуть ви­хователями своїх дітей. Вони повинні вирости прекрасними громадянами, свідо­мими батьками і матерями. Так, відповідальність батьків перед держа­вою, перед народом за те, як вирощують вони тих, хто завтра стане «творити істо­рію», кому довіримо ми долю Батьківщини, надзвичайно велика.

Виховання активної, діяльної любові до Віт­чизни, набуття досвіду патріотичної по­ведінки найлегше відбувається в процесі поступового залучення людини до справ і турбот Батьківщини. І тут батьки використовують далеко не всі педагогічні можливос­ті. Не так важко виховати людину, яка спро­можна відверто захоплюватися навколишніми пейзажами, соковитістю рідної мови, розмахом народної душі, сучасними досягнен­нями нашої науки, техніки, спорту, тому що це й насправді варте захоплення. Милуван­ня рідним - природне. Але Батьківщині по­трібні не зворушливі споглядальники, а гос­подарі, будівники, захисники. Якщо ти справжній патріот, то твоя «хата» ніколи не буде «з краю», ти не зможеш бути стороннім спостерігачем на своїй землі. Господарське ставлення до дійсності - перша ознака істинно громадянського ха­рактеру.

Коли вдумливо поставитися до патріо­тичного виховання, то батьки багато що встигнуть ще до школи. Задовольняючи дитячу допитливість, вони розкажуть ма­люкові про рідну місцевість, про її мину­ле, про людей, які вклали часточку себе в її розвиток. Справжнього патріота треба виховувати. Позиція батьків у житті, їхня власна гро­мадянська активність — перша умова та­кого виховання.

На сьогоднішньому етапі розвитку освіти приділяється велика увага роботі керівника гуртка з батьками. І тому перша зустріч з батьками, яка проходить на початку навчального року, присвячена проблемі виховання в наших дітей загальнолюдських цінностей. У галузі суспільної активності приклад дорослих чи не найзахоплюючий. Якщо ж батьки і самі намагаються якомога мен­ше проявити себе в житті, то й дитина зви­кає заглушувати внутрішній сором і закри­вати очі на все, що хоча й не закликає до її громадянської совісті, але й не входить до офіційно закріплених за нею функцій. Справжній громадянин відчуває і потребу втручатися в життя і перебудову­вати його згідно зі своїми ідеалами. Він не повинен бути білоручкою, він має бачити зло і боротися з ним.

 Минуло 69 років після Перемоги... З вуст в уста, з по­коління в покоління народ передає згад­ки про подвиги, хоробрість і безстраш­ність тих, хто кров'ю своєю утверджував мир, життя на землі. Від сім'ї до сім'ї по­винні сприймати юні серця любов і відда­ність своїй Вітчизні, беззастережну готов­ність і вміння захищати її. Так, ми дивимось кінофільми, читаємо книжки, святкуємо Перемогу, вшановуємо загиблих... А як передати дітям живу пам'ять серця, як найкраще вплину­ти на їхні почуття, щоб розкрилися перед підростаючою людиною в усій красі і силі моральні джерела колективного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні? У повсякденному спілкуванні з дітьми зна­йдеться чимало приводів для розмови про героїзм, честь, воїнський обов'язок, вірну дружбу. Хіба прочитана книга, пе­реглянутий фільм про війну, зустріч з вете­ранами не покладуть початок такій бесіді? Духовна близькість з дітьми тим і дорого­цінна, що на кожному кроці дає дорослим можливість виявити в присутності дитини своє ставлення до життя. Хто, як не батьки і ми, вчителі, можуть зрозуміло і про­сто пояснити, хто така хоробра людина і хто такий боягуз, як розуміти обов'язок, справедливість, сміливість.

Ми добре знаємо про те, що у нашому районі не знайдеться жодного клаптика землі, жодного куточка, де б війна не залишила своїх слідів. Зустрічі з ветеранами мають велику виховну роль. Діти з перших вуст дізнаються про героїчні сторінки історії нашого краю, всієї України. Разом з дітьми ми здійснюємо походи по місцям бойової слави Краснопільщини, Сумщини. Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни. Екскурсії є джерелом нової інформації, нових вражень і відчуттів. У практичній діяльності екскурсія розглядається як захід одного із напрямків виховання - патріотичного, трудового, естетичного, а також як частина процесу формування всебічно розвиненої особистості. Цей захід - найулюбленіший для всіх вихованців наших гуртків. Протягом останнього року гуртківці збирали матеріали про історію сіл нашого району, про діючі та зруйновані храми Краснопільщини, ремесла рідного краю, здійснили навчальні екскурсії в Путивль, Суми, с.Хотінь. Діти також люблять подорожувати і своїм краєм, який захоплює чарівними краєвидами.

В основі краєзнавства лежить туристична робота. В системі позашкільної освіти туристсько-краєзнавчій роботі сьогодні приділяється дуже багато уваги. Адже саме туризм створює добре підґрунтя для виховання у дітей патріотизму, трудових і вольових якостей. Досвідчені туристи знають, що в похід потрібно йти підготовленими і матеріально і теоретично. А де ж можна прочитати про все те, що знадобиться тобі в далекій дорозі? Такі рекомендації важко знайти, і тому виникла необхідність написати методичні рекомендації для юних туристів-краєзнавців «Вирушаючи в похід…». Вони допоможуть не тільки дітям здійснити цікавий туристичний похід, а стануть у пригоді і для організаторів подорожей по рідному краю.

Вихованці гуртків із задоволенням беруть участь в інтелектуальних заходах, таких як: «Ремесла рідного краю», краєзнавчий брейн-ринг, «Суперкросворд», «Розумники», вікторина «Що ти знаєш про Україну?», традиційних козацьких розвагах «Як у нас на Україні», українських вечорницях, днях іменинників. Велике значення на гуртках приділяється і моральному вихованню. Це відвідування Краснопільського Свято-Успенського храму, Свято-Дмитріївського монастиря в с.Рясне, джерела Св. Архистратига Михаїла в Краснопіллі, джерела в урочищі Образ, що у В.Бобрику.

Кожен рік вихованці гуртка «Історики-краєзнавці» стають активними учасниками районних та обласних краєзнавчих конференції «У світі краєзнавчих відкриттів». Діти виборюють перемоги не тільки на обласних, Всеукраїнських, а й на Міжнародних рівнях. Так, у травні 2012 року вихованець гуртка Бирченко Олег на краєзнавчих читаннях ім. Василенка у Красній Ярузі здобув І премію. Діти також беруть участь у спільних україно-російських заходах, таких як екскурсійна поїздка до Сум по місцях, пов’язаних із життям І.Г.Харитоненка. У вересні 2011 року юні краєзнавці брали участь в районній краєзнавчій вікторині «Рідна Сумщина», де посіли два ІІІ місця у старшій і молодшій вікових категоріях. Колективні роботи вихованців гуртка «Історики-краєзнавці» постійно є переможцями районних, обласних та Всеукраїнських конкурсів.

Займаючись пошуковою роботою, я зі своїми вихованцями вибудували певну систему роботи. Сюди входить – вибір об’єкта, що буде досліджуватись, збір теоретичного матеріалу про цей об’єкт: робота у архівному та архітектурному відділах райдержадміністрації, редакції районної газети «Перемога», бібліотеках, Краснопільському історичному музеї. Далі йде виїзд на місце розташування об’єкта, зустрічі і бесіди з очевидцями і потім – обробка і оформлення матеріалу.

Саме пошукова робота є одним із найвагоміших засобів формування всебічно розвиненої особистості. Юні краєзнавці вивчають і описують нерухомі пам’ятники України, які з точки зору своєї унікальності могли б стати одним з «чудес» України. Ця робота сприяє вихованню у дітей любові до рідної землі, її природи, історії і культури; приверненню уваги широких кіл громадськості до історико-культурного та природного надбання України і його дійсного стану в нашій державі.

Разом з дітьми ми збираємо спогади, розшукуємо незнайомі документи, що ілюструють минуле Батьківщини, досліджуємо творчий доробок та життєвий шлях майстрів літератури і мистецтва, їх внесок у національну та загальнолюдську спадщину; збираємо фольклор, вироби декоративно-ужиткового мистецтва свого краю, як зразки самобутньої творчості своїх земляків; повертаємо до життя народні обряди, свята, традиції; займаємося розробкою та описом тематичних маршрутів.

Гуртківцями було систематизовано і оформлено роботи «Відродження Миропільського ярмарку», «Павло Грабовський - уродженець Краснопільщини», «Відродження Свято-Дмитріївського монастиря», «Краснопілля від давнини до сьогодення» та інші. Матеріали Всеукраїнських експедицій вихованці використовують під час шкільних уроків з історії, літератури, географії, у виступах на районних та обласних краєзнавчих конференціях.

Велике значення на заняттях приділяється вихованню у дітей бережливого став­лення до природи. Це вивчення «Червоної книги України», акції «Допоможи птахам», «Посади дерево», «Первоцвіт», екологічні екс­курсії, конкур­сна програма «Екологічний бумеранг», вікторина «Рослинний і тваринний світ рідного краю», пошу­кова діяльність. Слід сказати і про начення фізичного виховання, якому на гуртках приділяється велика увага, адже ті, хто займається туристсько-краєзнавчою роботою повинні бути здоровими і витривалими.

Застосування наведених форм і методів патріотичного вихован­ня передбачають вироблення умінь мірку­вати, аналізувати, ставити питання та шукати власні відповіді, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до но­вих суспільних відносин, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

За останні десятки літ світ неймовірно змінився й далі міняється надзвичайно швидким темпом. Інтеграція в сучасному суспільстві пояснює необхідність інтеграції в освіті. Сучасному суспільству необхідні висококваліфіковані, добре підготовлені спеціалісти. Тому залучення школярів до продукції наукової інтеграції є не менш важливим, ніж засвоєння знань конкретних наук.

Інтегровані заняття покликані розширити знання учнів з певних тем. Уміння стають узагальненими, сприяючи комп­лексному застосуванню знань, їхньому синтезу. Такі заняття вдосконалюють структуру міжпредметних зв'язків і допомагають підвищити виховну ефективність заняття, ламають сформовану диспропорцію між інтелектуальним і емоційним пізнанням.

Проведення інтегрованих занять сприяє громадянському, естетичному, трудовому й моральному вихованню особистості. Органічне поєднання етнорегіонального змісту навчання з основними позаурочними формами краєзнавчої роботи дає змогу повною мірою розкрити його виховний потенціал.

У цьому році у своїй практиці я також запровадила інтегровані заняття та заходи. Були проведені такі заняття: «Без верби і калини нема України» (з музикою, гурток «Жива вода»), «Народні повір’я та прикмети» (з музикою, муз. керівник Лебеденко Л.О, Краснопільський НВК), інтегровані заходи: народознавче свято «Наші обереги» (з музикою, гурток «Жива вода» та з хореографією, гурток «Щасливе дитинство»), «Свято варення тітки Солодуні», «Вітрила мрій», «Веселі вареники» (з музикою, муз. керівник Лебеденко Л.О, Краснопільський НВК). З гуртком «Бісероплетіння» були проведені інтегровані заняття «Проліска дволиста з бісеру» та «Ремесла рідного краю», з гуртком «Паперопластика» («Паска красна день вітає»).

Та незважаючи на певні проблеми й труд­нощі під час упровадження інтегрованого навчання в навчально-виховний процес, ми переконалися, що за цією методикою — майбутнє. Змістовні та цілеспря­мовані інтегровані заняття вносять у звичайну структу­ру позашкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду пред­мета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюючи сприятливі умови для реалізації особистісно орієнтованого, розвивального навчання.

Таким чином, в наш час у пошуках нової системи виховання на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток, визначення кожного вихованця як унікальної особи. І, щоб досягти бажаних результатів у вихованні такої особистості, педагог зобов'язаний бути яскравою, неповторною людиною, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури. Кожен учитель має широкі можливості створення власної системи роботи, концепції викладання свого предмету. Але які б методи і прийоми ми не вибирали, головним завданням в роботі кожного педагога повинно бути - виховання Людини з великої літери. Над цим завданням я працюю зараз і буду працювати у подальшому.

Категорія: Педагогічні здобутки | Додав: krrono (19 Грудня 2014)
Переглядів: 3724 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всі права належать відділу освіти Краснопільської РДА © 2019
Порада
Ви використовуєте браузер Для коректного відображення сайту використовуйте браузер Mozilla Firefox, який відрізняється безпечністю та стабільністю.
Форма входу
Логін:
Пароль:
Посилання
Законодавство України Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України Департамент освiти і науки Сумської обласної державної адміністрації Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Краснопільська районна державна адміністрація Краснопільська районна рада Краснопілля. Край слобожанський Освітній портал Педагогічна преса Урядова «гаряча лінія»
Хостинг від uCoz